покидь

From покидати (pokydaty) +‎ -ь f (-ʹ).

• по́кидь: IPA^(key): [ˈpɔkedʲ]

по́кидь • (pókydʹ) f inan (genitive по́киді, nominative plural по́киді, genitive plural по́кидей)

1. (figuratively, derogatory, collective) scum, riffraff

   Synonyms: мерзо́та (merzóta), на́волоч (návoloč), по́гань (póhanʹ), по́толоч (pótoloč), своло́та (svolóta), скве́рна (skvérna)

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “покидь”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2010–2025), “покидь”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–15 (а – п'ять), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• “покидь”, in Горох – Словозміна [Horox – Slovozmina, Horokh – Inflection]‎^[1]
• “покидь”, in Kyiv Dictionary (in English)