стомитися

Ukrainian

From стоми́ти (stomýty) +‎ -ся (-sja). Compare Belarusian стамі́цца (stamícca), Russian истоми́ться (istomítʹsja).

стоми́тися • (stomýtysja) pf (imperfective сто́млюватися)

Conjugation of стоми́тися, стоми́тись, стоми́ться (class 4c, perfective, reflexive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	стоми́тися, стоми́тись, стоми́ться stomýtysja, stomýtysʹ, stomýtʹsja
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	—
adverbial	—	стоми́вшись stomývšysʹ
	present tense	future tense
1st singular я	—	стомлю́ся, стомлю́сь stomljúsja, stomljúsʹ
2nd singular ти	—	сто́мишся stómyšsja
3rd singular він / вона / воно	—	сто́миться stómytʹsja
1st plural ми	—	сто́мимся, сто́мимося, сто́мимось stómymsja, stómymosja, stómymosʹ
2nd plural ви	—	сто́митеся, сто́митесь stómytesja, stómytesʹ
3rd plural вони	—	сто́мляться stómljatʹsja
imperative	singular	plural
first-person	—	стомі́мся, стомі́мося, стомі́мось stomímsja, stomímosja, stomímosʹ
second-person	стоми́ся, стоми́сь stomýsja, stomýsʹ	стомі́ться stomítʹsja
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	стоми́вся, стоми́всь stomývsja, stomývsʹ	стоми́лися, стоми́лись stomýlysja, stomýlysʹ
feminine я / ти / вона	стоми́лася, стоми́лась stomýlasja, stomýlasʹ
neuter воно	стоми́лося, стоми́лось stomýlosja, stomýlosʹ

Bilodid, I. K., editor (1978), “стомитися”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), volume 9 (С), Kyiv: Naukova Dumka, page 729
“стомитися”, in Горох – Словозміна [Horox – Slovozmina, Horokh – Inflection]‎^[1]