руйнівниця

Ukrainian

Etymology

From руйнів(ни́к) (rujniv(nýk)) +‎ -ни́ця (-nýcja).

Pronunciation

IPA^(key): [rʊi̯nʲiu̯ˈnɪt͡sʲɐ]

Noun

руйнівни́ця • (rujnivnýcja) f pers (genitive руйнівни́ці, nominative plural руйнівни́ці, genitive plural руйнівни́ць, male equivalent руйнівни́к)

female equivalent of руйнівни́к m (rujnivnýk, “destroyer”)

Declension

Declension of *руйнівни́ця*
(pers soft fem-form accent-a)
	singular	plural
nominative	руйнівни́ця rujnivnýcja	руйнівни́ці rujnivnýci
genitive	руйнівни́ці rujnivnýci	руйнівни́ць rujnivnýcʹ
dative	руйнівни́ці rujnivnýci	руйнівни́цям rujnivnýcjam
accusative	руйнівни́цю rujnivnýcju	руйнівни́ць rujnivnýcʹ
instrumental	руйнівни́цею rujnivnýceju	руйнівни́цями rujnivnýcjamy
locative	руйнівни́ці rujnivnýci	руйнівни́цях rujnivnýcjax
vocative	руйнівни́це rujnivnýce	руйнівни́ці rujnivnýci

References

Bilodid, I. K., editor (1977), “руйнівниця”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), volumes 8 (Природа – Ряхтливий), Kyiv: Naukova Dumka, page 898
“руйнівниця”, in Горох – Словозміна [Horox – Slovozmina, Horokh – Inflection]‎^[1]