орієнтовно

From орієнто́вний (orijentóvnyj) +‎ -о (-o).

• IPA^(key): [ɔrʲijenˈtɔu̯nɔ]

орієнто́вно • (orijentóvno)

1. indicatively, as a guide, tentatively (in an indicative manner; as a rough or provisional indication)

• Shyrokov, V. A., editor (2020), “орієнтовно”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 11 (обмін – оя́снювати), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN, page 457

• Bilodid, I. K., editor (1974), “орієнтовно”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), volumes 5 (Н – О), Kyiv: Naukova Dumka, page 745
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “орієнтовно”, in English–Ukrainian Dictionaries
• “орієнтовно”, in Горох – Словозміна [Horox – Slovozmina, Horokh – Inflection]‎^[1]
• “орієнтовно”, in Словник.ua [Slovnyk.ua, Slovnyk.ua]‎^[2]