засмічувати

Ukrainian

Etymology

From the засмі́ч- stem of засміти́ти (zasmitýty) +‎ -увати (-uvaty).

Pronunciation

IPA^(key): [zɐsʲˈmʲit͡ʃʊʋɐte]

Verb

засмі́чувати • (zasmíčuvaty) impf (perfective засміти́ти)

to litter, to cover/fill/strew with rubbish
to clog, to clog up, to gunge up
to contaminate, to foul

Conjugation

Conjugation of засмі́чувати, засмі́чувать (class 2a, imperfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
imperfective aspect
infinitive	засмі́чувати, засмі́чувать zasmíčuvaty, zasmíčuvatʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	засмі́чуваний zasmíčuvanyj impersonal: засмі́чувано zasmíčuvano
adverbial	засмі́чуючи zasmíčujučy	засмі́чувавши zasmíčuvavšy
	present tense	future tense
1st singular я	засмі́чую zasmíčuju	бу́ду засмі́чувати, бу́ду засмі́чувать, засмі́чуватиму búdu zasmíčuvaty, búdu zasmíčuvatʹ, zasmíčuvatymu
2nd singular ти	засмі́чуєш zasmíčuješ	бу́деш засмі́чувати, бу́деш засмі́чувать, засмі́чуватимеш búdeš zasmíčuvaty, búdeš zasmíčuvatʹ, zasmíčuvatymeš
3rd singular він / вона / воно	засмі́чує zasmíčuje	бу́де засмі́чувати, бу́де засмі́чувать, засмі́чуватиме búde zasmíčuvaty, búde zasmíčuvatʹ, zasmíčuvatyme
1st plural ми	засмі́чуєм, засмі́чуємо zasmíčujem, zasmíčujemo	бу́демо засмі́чувати, бу́демо засмі́чувать, засмі́чуватимемо, засмі́чуватимем búdemo zasmíčuvaty, búdemo zasmíčuvatʹ, zasmíčuvatymemo, zasmíčuvatymem
2nd plural ви	засмі́чуєте zasmíčujete	бу́дете засмі́чувати, бу́дете засмі́чувать, засмі́чуватимете búdete zasmíčuvaty, búdete zasmíčuvatʹ, zasmíčuvatymete
3rd plural вони	засмі́чують zasmíčujutʹ	бу́дуть засмі́чувати, бу́дуть засмі́чувать, засмі́чуватимуть búdutʹ zasmíčuvaty, búdutʹ zasmíčuvatʹ, zasmíčuvatymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	засмі́чуймо zasmíčujmo
second-person	засмі́чуй zasmíčuj	засмі́чуйте zasmíčujte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	засмі́чував zasmíčuvav	засмі́чували zasmíčuvaly
feminine я / ти / вона	засмі́чувала zasmíčuvala
neuter воно	засмі́чувало zasmíčuvalo

Derived terms

засмі́чування n (zasmíčuvannja)
засмі́чуватися impf (zasmíčuvatysja)
засмі́чувач m (zasmíčuvač)

References

Shyrokov, V. A., editor (2014), “засмічувати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 5 (з – зв'я́нути), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN, page 524
“засмічувати”, in Горох – Словозміна [Horox – Slovozmina, Horokh – Inflection]‎^[1]