вимотувати
Ukrainian
Etymology
From вимотати (vymotaty) + -увати (-uvaty)
Pronunciation
- IPA(key): [ʋeˈmɔtʊʋɐte]
Audio: (file)
Verb
вимо́тувати • (vymótuvaty) impf (perfective ви́мотати)
- to tucker
Conjugation
Conjugation of вимо́тувати, вимо́тувать (class 2a, imperfective, transitive)
| imperfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | вимо́тувати, вимо́тувать vymótuvaty, vymótuvatʹ | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | вимо́туючи vymótujučy |
вимо́тувавши vymótuvavšy |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
вимо́тую vymótuju |
бу́ду вимо́тувати, бу́ду вимо́тувать, вимо́туватиму búdu vymótuvaty, búdu vymótuvatʹ, vymótuvatymu |
| 2nd singular ти |
вимо́туєш vymótuješ |
бу́деш вимо́тувати, бу́деш вимо́тувать, вимо́туватимеш búdeš vymótuvaty, búdeš vymótuvatʹ, vymótuvatymeš |
| 3rd singular він / вона / воно |
вимо́тує vymótuje |
бу́де вимо́тувати, бу́де вимо́тувать, вимо́туватиме búde vymótuvaty, búde vymótuvatʹ, vymótuvatyme |
| 1st plural ми |
вимо́туєм, вимо́туємо vymótujem, vymótujemo |
бу́демо вимо́тувати, бу́демо вимо́тувать, вимо́туватимемо, вимо́туватимем búdemo vymótuvaty, búdemo vymótuvatʹ, vymótuvatymemo, vymótuvatymem |
| 2nd plural ви |
вимо́туєте vymótujete |
бу́дете вимо́тувати, бу́дете вимо́тувать, вимо́туватимете búdete vymótuvaty, búdete vymótuvatʹ, vymótuvatymete |
| 3rd plural вони |
вимо́тують vymótujutʹ |
бу́дуть вимо́тувати, бу́дуть вимо́тувать, вимо́туватимуть búdutʹ vymótuvaty, búdutʹ vymótuvatʹ, vymótuvatymutʹ |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | вимо́туймо vymótujmo |
| second-person | вимо́туй vymótuj |
вимо́туйте vymótujte |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
вимо́тував vymótuvav |
вимо́тували vymótuvaly |
| feminine я / ти / вона |
вимо́тувала vymótuvala | |
| neuter воно |
вимо́тувало vymótuvalo | |
References
- “вимотувати”, in Горох – Словозміна [Horox – Slovozmina, Horokh – Inflection][1]