виділитися
Ukrainian
Etymology
From ви́ділити (výdilyty) + -ся (-sja)
Pronunciation
- IPA(key): [ˈʋɪdʲiɫetesʲɐ]
Audio: (file)
Verb
ви́ділитися • (výdilytysja) pf (imperfective виділя́тися)
- to exude
Conjugation
Conjugation of ви́ділитися, ви́ділитись, ви́ділиться (class 4a, perfective, reflexive)
| perfective aspect | ||
|---|---|---|
| infinitive | ви́ділитися, ви́ділитись, ви́ділиться výdilytysja, výdilytysʹ, výdilytʹsja | |
| participles | present tense | past tense |
| active | — | — |
| passive | — | — |
| adverbial | — | ви́ділившись výdilyvšysʹ |
| present tense | future tense | |
| 1st singular я |
— | ви́ділюся, ви́ділюсь výdiljusja, výdiljusʹ |
| 2nd singular ти |
— | ви́ділишся výdilyšsja |
| 3rd singular він / вона / воно |
— | ви́ділиться výdilytʹsja |
| 1st plural ми |
— | ви́ділимся, ви́ділимося, ви́ділимось výdilymsja, výdilymosja, výdilymosʹ |
| 2nd plural ви |
— | ви́ділитеся, ви́ділитесь výdilytesja, výdilytesʹ |
| 3rd plural вони |
— | ви́діляться výdiljatʹsja |
| imperative | singular | plural |
| first-person | — | ви́ділімся, ви́ділімося, ви́ділімось výdilimsja, výdilimosja, výdilimosʹ |
| second-person | ви́ділися, ви́ділись výdilysja, výdilysʹ |
ви́діліться výdilitʹsja |
| past tense | singular | plural ми / ви / вони |
| masculine я / ти / він |
ви́ділився, ви́діливсь výdilyvsja, výdilyvsʹ |
ви́ділилися, ви́ділились výdilylysja, výdilylysʹ |
| feminine я / ти / вона |
ви́ділилася, ви́ділилась výdilylasja, výdilylasʹ | |
| neuter воно |
ви́ділилося, ви́ділилось výdilylosja, výdilylosʹ | |
References
- “виділитися”, in Горох – Словозміна [Horox – Slovozmina, Horokh – Inflection][1]