вивільнити

Ukrainian

From ви́- (vý-) +‎ ві́льний (vílʹnyj) +‎ -ити (-yty).

ви́вільнити • (vývilʹnyty) pf (imperfective виві́льнювати or вивільня́ти)

(transitive) to free, to free up, to release, to disengage (to make available or unencumbered)

Conjugation of ви́вільнити, ви́вільнить (class 4a, perfective, transitive)

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.
perfective aspect
infinitive	ви́вільнити, ви́вільнить vývilʹnyty, vývilʹnytʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	ви́вільнений vývilʹnenyj impersonal: ви́вільнено vývilʹneno
adverbial	—	ви́вільнивши vývilʹnyvšy
	present tense	future tense
1st singular я	—	ви́вільню vývilʹnju
2nd singular ти	—	ви́вільниш vývilʹnyš
3rd singular він / вона / воно	—	ви́вільнить vývilʹnytʹ
1st plural ми	—	ви́вільним, ви́вільнимо vývilʹnym, vývilʹnymo
2nd plural ви	—	ви́вільните vývilʹnyte
3rd plural вони	—	ви́вільнять vývilʹnjatʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	ви́вільнім, ви́вільнімо vývilʹnim, vývilʹnimo
second-person	ви́вільни vývilʹny	ви́вільніть vývilʹnitʹ
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	ви́вільнив vývilʹnyv	ви́вільнили vývilʹnyly
feminine я / ти / вона	ви́вільнила vývilʹnyla
neuter воно	ви́вільнило vývilʹnylo

Rusanivskyi, V. M., editor (2012), “вивільнити”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 2 (в – відсрібли́тися), Kyiv: Naukova Dumka, →ISBN
“вивільнити”, in Горох – Словозміна [Horox – Slovozmina, Horokh – Inflection]‎^[1]